Ацетонемічний синдром у дітей

Ацетонемічний синдром у дітей – це набір симптомів, що можуть супроводжувати основне захворювання чи проявлятися самостійно.

Ацетонемічний синдром (АС) виникає у 4-8% дітей, переважно віком від 2-х до 10 років. Зазвичай у віці 12-13 років минає.

Сприяють розвитку ацетонемічного синдрому особливості метаболізму дитячого організму.

Який буває ацетонемічний синдром?

Класифікується ацетонемічний синдром в залежності від того як він виникає у дитини.

Якщо АС виникає як самостійна патологія за відсутності основної хвороби, мова йде про первинний АС.

Якщо АС виникає на тлі різних захворювань (інфекційних, соматичних, ендокринних, гастроентерологічних), тобто є провокуючий фактор, який запускає процес – це вторинний АС.

Чому ж виникає ацетонемічний синдром?

Під дією певних факторів в організмі дитини значно посилюється розщеплення жирів для забезпечення енергетичних потреб при недостатності вуглеводів. Внаслідок цього у надлишковій кількості утворюються кетонові тіла та виникають прояви АС.

Кетонові тіла чинять токсичну дію на центральну нервову систему і подразнюють шлунково-кишковий тракт, що призводить до таких симптомів, як млявість, головний біль, нудота, блювання, сильний біль у животі та запах «ацетону» з рота.

В цілому ці симптоми об’єднують під назвою ацетонемічний синдром.

Виводяться кетонові тіла через нирки і дихальні шляхи, що призводить до кетонурії (появи кетонів в сечі) і появи запаху ацетону у повітрі, що видихає дитина.

Причини ацетонемічного синдрому у дітей

АС розвивається на фоні нервово-артритичної аномалії конституції, тобто основною причиною цього синдрому є порушення метаболізму жирів та вуглеводів.

Первинний АС викликає недотримання дієти  – надмірне вживання жирів, тривале голодування, не збалансований режим харчування.

Причиною вторинного АС можуть бути:

• ендокринні захворювання (захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет);
• патології ШКТ;
• голодування;
• тяжкий перебіг інфекційних захворювань;
• різного роду травми, оперативні втручання;
• порушення дієти: постійне вживання жирної та кетогенної їжі: м’яса, шоколаду, какао та консервантів (одна із основних причин виникнення вторинного ацетонемічного синдрому).

Провокувати розвиток АС у дітей можуть стреси, втома, важкі фізичні навантаження, порушення дієти.

Ацетонемічний синдром – симптоми

Батьки часто помічають у дітей перед початком ацетонемічної кризи слабкість, головний біль, капризність, порушення поведінки, дитину може нудити.

• Блювання, спостерігається у 90% хворих дітей. Блювання повторне, тривале. Передувати йому можуть: втрата апетиту, збудження, нудота, біль у животі, запах ацетону з роту.
• Відмова від їжі і пиття. Спроба примусово напоїти чи нагодувати дитину провокує блювання.
• Сухість шкіри.
• Інтоксикація (блідість шкіри, лихоманка, млявість, головний біль, сонливість, слабкість, збудження або млявість).
• Підвищення температури тіла.
• Біль в животі, спастичного характеру.
• Запах ацетону у видихуваному повітрі.

Як зрозуміти чи підвищився у дитини ацетон?

Звичайно батьки можуть помітити зміни в поведінці дитини, відчути запах ацетону з роту, але щоб знати напевно потрібно користуватися ацетонтестом.

В аптеках можна придбати “Express Тest” – одноетапні індикаторні тест-смужки для визначення кетонів у сечі.

Ацетонемічний синдром – лікування

Лікування залежить від ступеня важкості метаболічних порушень. Першочергово потрібно ліквідувати прояви ацетонемічної кризи, лікувати основне захворювання  та профілактувати рецидиви.

У першу добу дитину бажано не годувати, а давати їй пити кожні 5-10 хвилин маленькими ковтками.

Оскільки під час блювання дитина швидко втрачає не лише воду, але й електроліти (натрій, хлор, калій, магній та ін), для нормального функціонування усіх систем організму важливим є вчасне відновлення водно-електролітного балансу.

​​Для відпоювання можна обрати Регідрон Оптім, який містить у своєму складі найважливіші електроліти. Важливим компонентом у складі Регідрон Оптім є глюкоза, яка сприяє швидкій абсорбції солей у кишечнику та є додатковим джерелом енергії для клітин організму.

Перед застосуванням обов’язково проконсультуватися з лікарем та ознайомитись з повною інструкцією препарату!

Пропонуйте пиття дитині обережно, оскільки швидке відпоювання може спровокувати блювання.

І ще одне нагадування  – пропонуйте дитині пити навіть вночі! Важливо вчасно відновити втрати води та солей, щоб уникнути необхідності у стаціонарному лікуванні.

Дієта має бути з обмеженим вмістом жирів і високим вмістом вуглеводів, що легко засвоюються.

Щось солодке – це саме те, що зараз потрібно дитині!

У першу добу сконцентруйтесь на відпоюванні, годуйте лише за бажанням.

З другої доби починайте годувати. Запропонуйте дитині кашу, сухарики, галетне печиво, картопляне пюре, овочевий суп, запечене яблуко. Годуйте часто, маленькими порціями.

Дієту поступово розширюйте, далі можна додати інші види каші, парові котлети, рибу.

Не допускайте голодування дитини, адже це може погіршити стан!

Що стосується інших лікарських засобів – варто порадитись з лікарем.

Якщо стан дитини не покращується та є невпинне блювання, млявість, необхідно відразу ж звернутись до лікаря.

Вас також може зацікавити: